В пошуках відповіді, чому люди стають нелюдами чи, як правильно зауважив Іван Семесюк, чому так і не стають Людьми, згадала про старий перформенс Марини Абрамович.
Шматки від іграшкового дитячого візочка.
Залишки гойдалки.
Руїни будинку.
Голова села, де ми зупинилися після бойового виходу, запропонував нам порожню хату для ночівлі. Хлопці переночували, а зранку вирішили прибрати подвір’я. Знайшли сапку, граблі і давай працювати.
Рпг запалює перший будинок. Я короткими валю з кулемету. Заходимо у двір. Хлопці дістають гранату, щоб кинути у погреб.
-Виходь, блядь Руки до гори, блядь!
Знаєте... Війна перевірила всіх на стійкість. Хтось б'ється. Хтось тікає. Нормальна реакція на події. Я сподіваюся що багато чого зітру з пам'яті починаючи з 24 лютого 2022 року.
Небо сьогодні знову плакало… старі люди кажуть: якщо хтось помер і йде дощ, значить покійник дуже хотів жити… так!
Олексій Арестович, цитата:
"Чому не можна було оголосити Україні, що Росія нападе?
Розбивка на сторінки
- Попередня сторінка
- Сторінка 47
- Наступна сторінка