- Носилки! Быстро!

Але ніхто біля "буханки" навіть не ворухнувся

- Поздно. 200-й.

- Коли?

- Щойно...

Очі Андрій Борисенко звузились і вже не старлейт, а лікар-реаніматолог, яким він, власне, пропрацював у Харкові майже все свідоме життя, не вигукнув - прорепетував:

- Ноші, твою растак і туди!!! ШВЛ!!! Кисень!!! Систему!

За мить все прийшло у рух.

Клапті одежі, бризки крові - на підлогу.

Хтось руки на грудину. Непрямий масаж серця... Раз! Ще раз! Поштовх... Ще... Ще...

Час спливає. Відгуку ноль.

Поштовх...

Інтубація... Трубка у горлянку. Є. Апарат ШВЛ із киснем... Тиск пішов...

Огляд тіла - кілька невеликих ран. Осколкове. Зупинити кровотечу там, де вона є... при великій крововтраті навіть дрібні поранення можуть стати фатальними. Все, нової крові немає.

Поштовх...

Підключичка... Ще 2 крапельниці - в обидві руки...

-Гелофузін, струменем! Адреналін!

Двоє санітарів стискують пластикові флакони.

Поштовх...

Хтось витирає вщент мокрий лоб.

- Качай, блядь!!!

Поштовх... Ще... Ще...

Кардіомонітор. Електроди на тіло... Пульсоксиметр на палець...

Поштовх... Поштовх... Поштовх...

Нарешті зубець на моніторі.

- Є сигнал! Серце пішло! Тиск?

Манжета від монітора - на руку... Здається, що манжета накачується вічно... Нарешті, сигнал і цифри на моніторі...

- Шістдесят!

- Лід на голову!

-Тиск?

-Вісімдесят!

Борисенко полегшено видихає:

- Живий. Реанімаційну машину на виїзд...

Mihael Ratinsky в дві затяжки прикончує цигарку...

- Да, схватили душу за ногу...

- За пятку.

Термоковдра. Документи. Система...

Будні медиків на фронті.


Aleksandr Shulman