Сьогодні стрічки новин майорять кадрами пожежі на логістичному складі в Яготині. Боляче дивитися, як нищиться праця людей. Але поки дим розсіюється, варто згадати історію.

1901 рік. Світанок логістики. Рівно 125 років тому, ранком 29 квітня, перон Київського вокзалу здригнувся від гудка. Перший потяг рушив на Полтаву через... Яготин. Газета «Киевлянин» тоді писала про наше місто пророчі слова:

"Жвавий і промисловий як і колись, він тепер почав дуже швидко розвиватися... Станція Яготин — одна з кращих станцій нової дороги".

Вже тоді, у 1901-му, інженери та бізнесмени розуміли: це ідеальне місце для «великої комори».

Тоді це були склади лісу для безлісої Полтавщини.

Тоді це були винні склади, що напували весь повіт.

Тоді це були цукрові склади Терещенків та Рєпніних.

Брати Нобель в Яготині. Мало хто знає, але ще на початку XX століття у Яготині був величезний склад «Товариства братів Нобель» (так-так, тих самих, чиє прізвище носить найпрестижніша премія світу!). Вони зберігали тут гас і нафту, бо розуміли: хто контролює Яготин — той контролює енергію регіону.

2026 рік. Шоколад замість гасу. Пройшло століття. Замість гасу склади наповнилися солодощами, замість паровозів пішли фури.

Ворог думає, що спаливши склад, він зупинить життя? Наївні. Історія Яготина доводить: склади горять, а географія залишається.

І люди, які вміють будувати й працювати, — тут.

Тримаймося, громадо! Все буде Україна!

Тетяна Мірзодаєва