Ви за ці два місяці війни багато чого не бачили

Шановні кияни, які повертаються додому!

Сьогодні кум на житомирській трасі бачив орду. Не ту орду, дякувати Богу. Своїх, які їдуть назад - із Заходу на Схід. Хмари машин та людей. Як то кажуть: welcome home! Але…

Якщо ви мужньо боронили Україну в Чернівцях та Мукачево, то не варто повертаючись, носити піксель і розповідати, як стійко аж три рази ви перенесли нестерпні звуки повітряної тривоги.

Стримайте емоції, розповідаючи, як ви виснажились в дорозі, коли в перші дні кацапської навали хутко накивали п’ятами в сторону західних областей.

Ми розуміємо, як вам було нестерпно за кордоном, бо вас поселили втрьох в один номер. Як вас погано годували, ми теж розуміємо.

Нещодавно сусід возив до Польщі майже безнадійно хворих на термінову операцію. Сусід повернувся до Києва – волонтерить. Розповідав, що центр Варшави забитий крутелезними машинами з київськими номерами. Вгодовані співвітчизники гучно гуляють у центральних рестораціях. Стрес знімають.

Малі діти, старенька мати. Їм було страшно. З ними ви і поїхали у західно-європейське вигнання. Ми вас розуміємо, ба більше, - підтримуємо. Але…

Подивіться в очі всім тим, хто не кинув напризволяще свій дім. Повірте – їм теж було страшно. Але… Кожен на своєму місці… на цьому місті й залишався. Не тільки з автоматом на блок-постах. Ті ж самі двірники… Земний їм уклін, що підтримували чистоту міста в найскладніші часи.

Старий друзяко. Вже геть зовсім не спортивний, літній чоловік. Залишився в Києві. І щодня ходить пішки по Лівому берегу і розносить старим їжу та ліки. Щодня крокуючи по надцять кілометрів у будь-яку погоду. Приносить харчі та трохи тепла своїм старим і тим, хто за ці безкінечні дні став своїми. Бо «свої» діти цих старих кинули. Кинули, щоби хоч тепер повернутись…

Місто змінилося. А ви? Ви за ці два місяці війни багато чого не бачили. Зокрема, не звикли до блок-постів. І тупо не розумієте, чому ваша чудова й блискуча автівка має стояти в черзі. «По встрєчкє» - до цього ви звикли?

І ще одна довоєнна традиція. Яскраво щось святкувати. Сподіваємось, ви не будете замовляти салюти й купувати, та використовувати петарди. Чи треба розтлумачити – чому?

Ви повертаєтесь в свої, але зовсім інші міста. Давайте разом не порушувати правил людяності, разом боротись з усіма проявами бидла. Разом! Welcome home!

P.S. Підслухано в Irina Romanova та на вулицях Києва.

P.P.S. Цей post - не про розбрат, та зраду. Про - порозуміння. Еге ж?

#СлаваУкраїні

#СлаваЗСУ

Тарас Говдя 

Контакти

Фізична адреса редакції: Грушевського 34/1 офіс 29
ПІБ редактора/редакторів - Бондренко Роксолана

Контактні номера телефонів - +380930755740 

E-mail - oblastnumber1@gmail.com