Зранку і до темна. Атаки, атаки, атаки. Через посадки, яри, розбиті вщент дома, росіяне лізуть наче таргани. І я зараз не перебільшую. За будь яку ціну долізти до наших позицій та зачепитись.
Офіцер штабу схилився над картою оперативного району і через мить задумчиво сказав, «Тупо! Заваливають! М’ясом!»
Дивлюсь, багато хто в моїй стрічці подивився новий сезон "Слуги народу" з новорічною промовою Васі Голобородька і вже сидить в мокрих трусах.
Так, ділюся лайфхаком, для тих, хто ще не чув.
Для дітей перед новорічними святами, своїм я розповіла саме це.
На питання куди дівся раптом Дід Мороз.
Після останього ракетного обстрілу, я все шукав слова аби сказати. Аби не впасти в банальність. Аби підбадьорити. Аби якось висловити все те, що кипить на душі.
Таксі...
Їхати недалеко, але терміново. Тільки від'їжджаємо, раптом таксист простягає купюру.
Я, здивовано:
- Що це?
Я досі не розумію, ким треба було бути, щоб живучи в Україні, нападати на мінські угоди.
Сьогодні виглянуло сонечко. Не надовго. Але землю трохи пригріло. В бушлаті стало парко. Але настрій помітно покращав.
