Таксі...
Їхати недалеко, але терміново. Тільки від'їжджаємо, раптом таксист простягає купюру.
Я, здивовано:
- Що це?
-  Я вожу військових безплатно. Якби не ви, ми б не могли нормально працювати.
Якби не ви, ми б не могли нормально жити.
Це моя волонтерська допомога...

*****************************

Заскакую у маршрутку.
Поруч мати з маленькою чепурною дівчинкою років п'яти.
Дитинка, до мене, чемно:
- Добрий день.
- Добрий день.

Роздивляється мій камуфляж, шеврони, та на одному диханні:
- Слава Україні! Героям слава! Путін хuйло!

Маршрутка ридає, матуся ніяковіє.
А що тут скажеш?
- Героям слава, сонечко!

Мале чудо всю дорогу мені посміхається, махає долонькою, навіть підморгує.
Вже виходячи, кладу у дитячу долоньку наш шеврон-прапорець 🇺🇦.
Дякую малечі та матусі.
Чорт.
До сліз.

Іноді я починаю думати, що ми щось робимо правильно...

Михайло Пруцаков (Facebook)