У столиці пройшла презентація книги "Війна з мого вікна", авторка якої, Світлана Галюта, разом з 90-річною матір’ю опинилась у окупованому Макарові. Як журналістка, вона написала документальні свідчення
Про це повідомляє "Вечірній Київ".
Презентація книги, яку написала заслужена журналістка України, що багато років пропрацювала в Укрінформі, Світлана Галюта, розпочалась з демонстрації шовкової хустини, яку створила пані Світлана. На хустці зображені ворота до дому в Макарові, де провела 33 дні окупації Світлана Галюта. На металі — сліди від куль, а крізь один з отворів проросла і розцвіла кульбаба.
Хустинка стала тим самим малюнком, який став обкладинкою книги «Війна з мого вікна». На випуск хустинок донатили. Одна з переможиць написала Світлані, що вона з офісу Ради Європи в Україні. І хустку подарували пані Марії Пейчинович-Бурич, яка є секретарем Ради Європи, а також є очільницею МЗС Хорватії. Історію, пережиту Світланою, переповіли і переклали для дипломатки. На знак солідарності Марія Пейчинович-Бурич вдягнула хустку.
Це мене дуже порадувало тим, що інформація про окупацію Київщини розходиться,
— зізналась Світлана Галюта.
На початку війни, коли російські війська намагались взяти Київ «за три дні», у невеличкий Макарів було окуповано. Світлана Галюта з 90-річною мамою залишалися у селищі. Тим часом в «Укрінформі» почали розшукувати співробітницю. Вже за кілька днів після початку широкомасштабного вторгнення керівник ЗМІ Олександр Харченко зрозумів, що треба продовжувати проводити прес-конференції. А пані Світлана якраз керувала роботою пресцентру. Її телефон не відповіда. В «Укрінформі» не знали, що переживає їх журналістка, адже зв'язку з нею не було.
Під час презентації книги «Війна з мого вікна» пані Світлана показала один з телефонів — службовий, який лежав на сходах у її домі, коли туди зайшли буряти та кадирівці. Один з окупантів побачив смартфон і запитав — чий він. Пані Світлана згадала, які всі присутні почали кричати, що він старий та розряджений. Однак бурят взяв його в руки і віддав кадирівцю. За словами журналістки сталось диво, бо кадирівець поклав телефон на купку дров, навіть не спробувавши подивитись, що ж там. Світлана вважає, що це було диво Господнє, бо інакше за зміст смартфона заплатили б усі присутні українці і ніяких книжок та презентацій вже б не було.
У книжці Світлана описала конкретні події і вони стали підгрунтям до кримінальних справ, вже відкритих, адже Світлана описала свідчення воєнних злочинів.
Є кримінальне провадження, яке відбувається до КПК і ті свідчення, слова, які мовляться людьми, набувають певного статусу у кримінальному провадженні за умови виконання певних процесуальних дій,
— розповіла Лілія Олійник, юристка, яка була на презентації книги. Вона представлятиме інтереси Світлани Галюти у Міжнародному кримінальному суді.
