Поки на Майдані голодує ветеран війни Володимир (Латиш) Янюк, протестуючи проти будівництва Національного військового меморіального кладовища (НВМК), чиновники, схоже, вирішили не чекати рішення судів і громадських слухань. У селі Мархалівка, де ще тривають суперечки щодо доцільності розміщення меморіалу, виявлено шокуючу знахідку — свіжі могили з білими хрестами, без жодних ознак військового ритуалу.
Це виглядає не лише як зневага до загиблих воїнів, а й як спроба закріпити за собою спірну ділянку, створивши "факт поховання", який унеможливить подальше перенесення кладовища. Подібні дії викликають тривожні асоціації із земельним рейдерством, коли спірну землю захоплюють уночі, поспіхом, без погодження з громадою.
Місцеві мешканці обурені: жодної церемонії, жодного прощання, жодної шани. Невже ховали вночі? Невже без священника, без почесної варти, без участі побратимів? Це не просто порушення гідності загиблих — це порушення законів. Постанова Кабінету Міністрів №1466 чітко регламентує порядок поховання військовослужбовців, особливо невідомих: з військовим ритуалом, за участі громади, з усіма належними почестями.
Замість цього — анонімні хрести на вологій землі, мовчання і байдужість.
Хто дозволив це? Хто відповість за це? Прізвища чиновників, що просувають проєкт попри спротив громади — Старущенко, Пронюткін, Калмиков, Байдачний, Дербін, Ярмолаєв — мають бути названі не лише в журналістських розслідуваннях, а й у кримінальних провадженнях. Бо це не просто чиновницька недбалість — це моральне падіння і, ймовірно, злочин.
Держава, яка не шанує своїх полеглих — не має права на їхню жертву.
Дмитро Биков
