Перш ніж написати коментар, прочитай останні абзаци.

Перелік фраз-відмазок чому "я єбав іти на фронт", які як правило чуємо від здорових 90-100 кілограмових лбів, так званих мамкіних тигрів.

- "я нічого не вмію / я не служив / який толк від мене, мене одразу вб‘ють". Я сам досі ніц не вмію і постійно вчуся, а ти думаєш, що всі інші з бойовим досвідом і дофіга навчені приходили на війну? Ніхєра. 

Всі вчились, хтось ще за часів АТО та ООС, хтось вже зараз, по ходу. Вся різниця між досвідченим контрактником ветераном і  "нічо не вмію" лише у кількості "пройдених" кілометрів, проведених просто неба ночах, настрілу, який за нинішньою війною здобувається швидко. 

Навченість - це не 100 відсотків, це просто база, на якій, при наявності голови на плечах та волі, будується Воїн. Якщо ж людина ссикло і дебіл, то хоч вчи її хоч не вчи, хоч тренуй, хоч не тренуй, добра з неї не вийде. А якщо за своєю суттю людина має холодну голову,  може вчитися - профейні якості з‘являться легко та швидко,  разом з досвідом. 

- "в мене дитина / двоє / троє". Блять, так ти в першу чергу маєш йти захищати своїх дітей, довбню! 
У в кожному підрозділі купа людей з дітьми, так чим їх діти гірші твоїх? Чи твоє життя - за їхнє? 

- "в мене спина / рука / нога /вік не той". Да що ти говориш? Знову ж можу навести приклад в підрозділі "дідів", які не дивлячись на вік і "спини", там знаходяться і баранять русню.

- "це твоя робота, ти за це гроші отримуєш", ой бля... фраза повного довбойоба. В Конституціі України написано, що захищати країну це не право, а обовязок КОЖНОГО громадянина, не тільки моя та отих хлопців, і до речі всі мобілізовані отримують заробітню плату як і всі інші.

- "от коли пройдуть в моє місто то да". Угу, який умний, ти бачив що сталось з Попасною, Бучею, Ізюмом чи Северодонецком? Хочеш щоб таке сталось з твоїм містом? Ну сиди чекай далі.

- "мене жінка / мати не пускає"... уууу, ховання за спідницями... взагалі без коментарів.

По суті у всіх цих відмазках сидить одне - гординя та стах. Вони вважають свої життя і здоров‘я кращими і ціннішими за життя та здоров'я умовного Солдата ЗСУ. 

Я можу зрозуміти, якщо людина прямо скаже "я боюсь, я боягуз" я його обматюкаю, але він хоч правду сказав... 

Звичайно є винятки, звичайно є ті від кого дійсно більше користі не в окопі в посадці, а за компьютером, в ДСНС, в лікарні, на ЛЕП, заводі, тощо...

І так, боятися це нормально, тільки довбні не бояться.

"Силу в кулак, волю в узду."

(с) Quebec