Влада жаліється, що в неї ні на що не вистачає грошей. Шмигаль навіть почав лякати західних союзників, що коли вони не дадуть більше грошей, то його уряд перестане виплачувати українцям пенсії та зарплати (!!!) Але в чомусь можна було б і повірити - війна жорстко підкосила українську економіку. Вона почала потрохи відроджуватися, але тут услід московитам удар нанесли доморощені гетьманцеви, які остаточно заповзялися загнати бізнес у тінь. Але насправді, чи дійсно у влади все так катастрофічно з фінансами, що вона вже навіть бійцям на першій лінії виплати затримує?

Біля 100 мільярдів заплановано на наступний рік на капітальне дорожнє будівництво (через них фактично провалилася Берлінська конференція з пошуку коштів на відновлення України), скільки розпиляли в цьому році засекречено. Але співвідношення можна оцінити за цифрами - із 145 мільйонів резервного фонду області голова Київської ОВА вигріб 100 мільйонів на переукладку й так якісних місцевих доріг (деколи по другому разу після весни!). Збільшили зарплати та видатки на утримання нардепів - тепер щомісяця комплекс витрат на 1 депутата сягає чверть мільйона гривень. Про мільярдні подарунки Коломойському та списання багатомільярдних боргів Фірташа (вчасно Льовочкін з Єрмаком потоваришував) я вже й мовчу. А є ще державні закупівлі...

Мій товариш Володимир Горковенко - депутат Київської обласної ради опублікував лише пару результатів тендерів, які потрапили йому в руки, як депутату конкретного місцевого округу. Можете уявити, що відбувається на загальнодержавних тендерах, коли подібне засівання лише в маленькій частинці однієї області.

1. Непрацюючий державний аеропорт Бориспіль закуповує паркувальні стовпчики на мільйон гривень.

2. Скандальна компанія Укргазовидобування придбала на пів мільйона гривень кавоварок для свого санаторію під Києвом.

3. Раптова забаганка придбати до зими нові сміттєві баки в Борисполі.

Ще раз - це лише піщинка в мародерському розбазарюванні коштів бюджету на прикладі одного району, коли українці входять у зиму із жахливими перспективами, а уряд плачеться, що в нього ні на що нема грошей.

Тарас Чорновіл