КРИМ:О, Господи!Ви це бачили?
 КИЇВ:А що сталося?
 КРИМ:Армагеддон!  Вибухи! Повний піз.
 МИКОЛАЇВ:(з цікавістю) І багато вибухів?
 КРИМ:Вісім! Ні, дванадцять!
 ЧОРНОБАЇВКА: (позихаючи) Усього?
 КРИМ: Але ж я так добре жив усі ці 8 років!  Так спокійно!  Так щиро!
 ДОНЕЦЬКА ТА ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТИ:Ссука!
 КРИМ:Але ж у мене мирні люди!  Прості гражданські відпочиваючі!
 ВІННИЦЯ ТА КРЕМЕНЧУК:Та ти шо!
 КРИМ:Але ж я курорт!  Як тепер купатися людям у морі?
 ОДЕСА:Подумки!  Нехай розвивають уяву.
 КРИМ:І що мені тепер робити?
 МИКОЛАЇВ:Не сси!
 ЧЕРНІГІВ:Підвали є?  Укриття?
 КРИМ: (у паніці) Ні!  Які укриття!  Я ж курортний…
 ОДЕСА:Шо-шо?

 КРИМ:(приречено) Нема у мене укриттів.
 ХАРКІВ:Хрінове.  Значить копай.
 КРИМ:Як?!
 БАХМУТ:(рюкає) На повний зріст, блияти!
 ХЕРСОН:І моя порада–прибери все зайве. Якщо що–допоможемо!
 КРИМ:(у паніці) Що? Що я маю прибрати?!
 ВСІ:(хором)Уламки мосту!
 КРИМ: Які уламки? Це ж міст! Він стоїть!
 ЗАЛУЖНИЙ:Це тільки здається, що він є.  А насправді–його вже немає!

 Ірина Подгурська