Вечір.Київ. Поховавшись в клумбах біля крамничок і кав'яреньок перегукуються-буркотять генератори.

Хлопчина шести років із серйозним видом добиває ріжок морозива. Дивлячись в одну точку, так ніби вириває із потоку роздумів, дитина раптом в голос питає:

- ...а ми росіянам теж світло вимикаємо?

Через паузу звучить відповідь:

- ...поки що не усім, але ми докладаємо зусиль, щоб було більше.

Хлопчик зосереджено підбирає велику краплю морозива, що ризикує впасти, витримує паузу і не міняючи виразу обличчя та напрямку погляду:

- ...добре.

Це було шось типу "схвальний погляд командира" тільки голосом, типу "норм, а як інакше?".

Генератори ділово буркотіли. Небо натягало на себе шалик хмар, натякаючи на дощ.

Віталій Гайдукевич