В сиротинці її назвали «чорнобильським мутантом», але вона стала легендою Паралімпіад.
Оксана Мастерс народилася в Україні 1989 року з численними вадами — відсутністю кісток, деформаціями, зайвими пальцями. Медики пов’язували це з наслідками Чорнобильської катастрофи. Мати відмовилась від неї ще в пологовому.
Дитинство в інтернаті було справжнім пеклом: побої, голод, сексуальне насильство. Маленьку Оксану били за плач, змушували їсти з підлоги, а одного разу зламали пальці, щоб вона не могла малювати.
У 7 років її всиновила американка — мати-одиначка, яка не знала української. Вони порозумілися через обійми й терпіння. У новому домі Оксана ховалася під столом, їла руками, боялася голосних звуків — але поступово почала довіряти. Через кілька років їй ампутували обидві ноги. Здавалося б, це кінець. Але саме тоді почався її шлях до вершин.
Сьогодні вона — 17-разова призерка Паралімпіад. Веслування, лижі, біатлон, велоспорт — її тіло навчилося долати біль, а серце — не здаватися. Оксана стала першою американкою, яка виграла медалі на літніх і зимових Іграх.
Коли вона стояла на п’єдесталі з першою золотою медаллю, плакала не за себе. Вона казала: «Це медаль мами, яка повірила в мене тоді, коли я навіть не знала, що таке віра».
Ця історія — не про спорт. Це історія про те, як любов і сила духу перемагають усе. Навіть те, що здавалося неможливим.
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
