Поки всі обговорюють відновлення Бородянки, Бучі та Ірпеня, на Поліссі, де три роки тому теж прокатилася російська навала елементарні умови для життя так і не повернулися. Одним з таких населених пунктів є село Рудня-Тальська в Вишгородському районі. Незважаючи на офіційну «післяокупаційну» стабільність, життя тут нагадує 19 століття (тільки без коней), а ізоляція від цивілізації досягла критичних масштабів. Відсутність транспорту, медицини та базових товарів — це лише частина проблем місцевих жителів. Подробиці – в матеріалі «Моєї Київщини»
Один із основних викликів, з якими стикаються мешканці Рудні-Тальської, — це відсутність регулярного транспорту. Місцеві жителі не можуть дістатися до найближчих великих населених пунктів — Іванкова чи Києва. Автобуси або маршрутки не ходять в село вже понад три роки (і сталося це ще до російської окупації). Хочете добратися – шуруйте пішки до траси, в сніг, спеку, дощ… А більшість жителів села (і це далеко не єдине село, до якого не йде транспорт, бо вони не знаходяться на трасі Іванків-Київ) це люди пенсійного віку, яким в принципі тяжко довго ходити.
Ще одна проблема полягає у відсутності системи охорони здоров’я: Рудня-Тальська опинилася у ситуації, коли немає доступу навіть до базових медичних послуг. Відсутність медпункту, медичних працівників і навіть аптеки є серйозним викликом для здоров'я місцевих жителів. За словами селян, єдиний шлях до лікаря — найняти автомобіль за чималу суму в розмірі кількасот гривень (понад 400 гривень в Іванків і назад). Це є непосильним фінансовим тягарем для більшості пенсіонерів. Нагадаємо, що в селі виплати у три тисячі гривень на місяць – це вже цілком стандартна ситуація. Відсутність елементарної можливості лікуватися поставило жителів села на межу існування.
Відсутність магазину в селі, який не працює вже п’ять років, у купі з відсутністю транспортного сполучення зробила покупку елементарних продуктів – серйозною проблемою.
На цьому тлі прекрасно себе почувають різного роду ділки. Вирубку лісу стала регулярною, лісовози їздять через село мало не щодня. І знову ж – ані пари з вуст з боку керівництва громади.
До речі, бездіяльність місцевої влади, на жаль, є послідовною в усьому. Після укрупнення громад село Рудня-Тальська була приєднана до Феневичів. Голова Феневицької сільської громади Галина Козаченко мешкає у «метрополії», де є всі необхідні умови для комфортного життя, — супермаркет, аптека, церква. Однак про села, які знаходяться на околицях громади, таких як Рудня-Тальська, чиновниця, здається, забула.
Існує правило: держава має забезпечувати громадян базовими потребами. Про це говорить як Конституція України, так і здоровий глузд.
У Японії протягом трьох років працювала залізнична станція заради однієї пасажирки. На острові Хоккайдо в поїзд сідала одна школярка, яка їздила на навчання. Потяг зупинявся там лише двічі на день, щоб забрати дівчинку та знову привезти після закінчення шкільного дня. На жаль, військові вибили росіян з наших земель, а українська держава в лиці чиновників сюди повертатися не поспішає…
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
