Вчора пан президент у своєму вечірньому гундосику заявив, що не треба тікати від проблем, а треба їх вирішувати. Це — відповідь на слова Кличка про те, що ті, у кого є можливість, виїдуть.
Мовляв, особливо дивно говорити про «втечу», коли в Києва є ресурс: найбільш фінансово забезпечене місто країни, всі необхідні резервні схеми, можливості.
Почнемо з простого, пане президенте.
Перше. Ви забрали у Києва ПДФО.
Друге. Ви забрали у вересні ще 8 мільярдів гривень.
Тобто спочатку забрати ресурс, а потім публічно дорікати, що місто ним погано користується — це вже не про управління. Це про маніпуляцію.
Далі — гірше.
У лютому 2022 року ви вже казали, що не треба тікати від проблем, що треба залишатися, шукати сили і засоби. Люди вас почули. Повірили.
Спочатку — в «лижі» корупціонерів. Потім — у «шашлики».
Яку ціну за це заплатили цивільні українці?
Життями.
Хочете, я розкажу про Бучу — місто, про яке я зараз пишу книгу? Про ціну, яку там заплатили люди, бо повірили державі?
Про Маріуполь я навіть не починаю — там слів не вистачає.
І тепер у мене питання.
З яким правом ви сьогодні, перебуваючи за кордоном, коли Україна другу ніч переживає масовані обстріли, коли був «Орешник» у Львові, дозволяєте собі повчати нас — матерів із малолітніми дітьми — що ми маємо не тікати, а «шукати сили і засоби»?
Ви серйозно?
А якби ваші діти були тут — під сиренами, без світла, без жодних гарантій безпеки — ви б теж так розповідали?
Досить знущатися з власного народу.
Бо зараз, чесно, я навіть не знаю, скільки людей реально залишилось на території України — і скільки ще витримають таке «моральне лідерство».
Дана Яровая
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
