Нещодавно - ВСП "Немішаївський фаховий коледж НУБіП України" відзначив 110-річницю від дня заснування
Як повідомляє "Київська обласна рада" у Facebook, заступник голови Київської обласної ради Тетяна Семенова відвідала ВСП "Немішаївський фаховий коледж НУБіП України", який відзначив 110-річницю від дня заснування.
Тетяна Семенова сказала:
Гарантоване забезпечення високої якості освіти, динамічний розвиток усіх форм навчання, конкурентоспроможність випускників на ринку праці, максимальне зближення теорії та практики з впровадженням елементів дуальної освіти, інтеграція науки, інновацій й практичної педагогічної діяльності – все це ми з гордістю можемо говорити про Немішаївський фаховий коледж НУБіП України. Навчання тут обирають майбутні студенти не лише з Київщини, а й з багатьох куточків України, у тому числі й столиці. І це говорить про високий рівень надання знань і багато супутніх речей.
Нині коледж повертається до життя після окупації, аби його студенти могли далі отримувати необхідні знання.
Коли Немішаївська громада, як і більшість території Київщини, раптово опинилася під російською окупацією, у обладнаних укриттях коледжу – підвальних приміщеннях гуртожитків №1, №3 та №4 отримали прихисток близько 300 осіб, з них – більше півсотні дітей шкільного та дошкільного віку. Це були не лише співробітники та студенти закладу освіти, але й жителі громади та інших населених пунктів.
Очевидці розповідають:
Ризикуючи власним життям, під дулами танків і автоматів, колектив коледжу зі своїм очільником дбали про безпеку і забезпечення належних умов проживання, здійснювали доставку води і провізії, готували їжу, облаштовували спальні місця, надавали домедичну допомогу, підтримували морально. І мабуть лише молитва рідних та всіх тих, хто перебував в укритті вберегла життя Володимиру Іллічу, коли його водили на допит і на розстріл.
Директор коледжу Володимир Альохін розповів, що під час окупації росіяни вивозили технічне оснащення, меблі, речі з аудиторій, лабораторій, майстерень і студентських гуртожитків, а також прострілювали і вибивали двері, трощили все в кабінетах і забирали усе, що потрапляло під руки.
У своєму виступі Тетяна Семенова також наголосила:
Наш клятий сусід століттями намагається зробити все, щоб нам ампутувати пам’ять, щоб ми забули свої традиції, звичаї, мову. Але ми їм цього не дозволимо. І тому, бажаю коледжу успіхів у боротьбі за знання. Бо освіта - це теж зброя, інтелектуальна, проти нашого ворога.
